17 лютого весь світ відзначає День спонтанного прояву доброти. Мета свята – заклик до прояву доброти, бути чуйним та допомагати безкорисливо. Робити добрі справи і вчинки, звертати увагу на людей, які потребують допомоги і підтримки, а також не проходити повз нужденної чи бідної людини. Так з учнями 5, 6 та 9 класів було проведено квест-гру "Країна в якій живе добро". Мета, якої формувати в учнів поняття про моральні якості добра і доброти; сприяти розвитку в учнів мотивації до добрих вчинків; розвивати товариські якості, вміння працювати в команді; сприяти доброзичливій атмосфері у класі.

Безпека в Інтернеті

 

Безпека в інтернеті – понад усе

Радить: Галія Нігметджанова, психологиня

У більшості соціальних мереж реєстрація дозволена з 13-14 віку, але діти це роблять набагато раніше. Під час створення акаунту, розкажіть дитині про інформацію, яку вона може вказувати на своїй сторінці. Також поясніть, чому не можна публікувати фото білета зі штрих-кодом і хвалитися новою ігровою приставкою.

Навчіть дитину створювати надійні паролі і користуватися двофакторною автентифікацією. Поясніть їй, що інтернет запам’ятовує все. Будь-яка інформація може «виринути» у непотрібний момент. Потрібно вміти критично оцінювати інформацію у всесвітній павутинні, бо збрехати чи приховати правду дуже легко. Ім’я, вік і стать співбесідника у чаті можуть бути несправжні.

Пам’ятка!

1. Незнайомець може виявитись не тим, ким за себе видає, – не дівчинкою і не хлопчиком, а чоловіком, або жінкою.

2. У жодному випадку не можна погоджуватися на зустріч із незнайомцями ні в нього, ні в себе вдома.

3. Якщо ти збираєшся зустрітись із незнайомцем вперше, візьми з собою друга/ друзів і назнач зустріч в громадському місці. Обов’язково попередь батьків.

4. Не розповідай в інтернеті, де ти живеш, ким працюють твої батьки, де знаходиться ваша дача і коли ви їдете у відпустку.

Не порушуйте особисті кордони дитини

Радить: Андрій Сиденко, експерт «Лабораторії Касперського» з дитячої безпеки в інтернеті

Перша і ключова порада – розмовляйте зі своїми дітьми, запитуйте в них, що вони роблять, що шукають в інтернеті, що читають, слухають тощо. У жодному разі не можна читати особисті листування з друзями. Можна використовувати спеціальні програми для захисту пароля, наприклад, але за згодою дитини. Є програми, які закривають дитині доступ до контенту, який не підходить її віку, сайтів «для дорослих», онлайн-покеру тощо.

Пам’ятка! Що не варто розміщувати у соціальних мережах

Більшість школярів вказують свій реальний вік, пишуть номер школи і публікують фотографії, на яких добре видно інтер’єр квартири. Усе це може стати підказкою для шахраїв.

Тому у профілі соціальних мереж, листуванні у месенджерах, дописах і коментарях ніколи не повідомляйте:

1. Номер і серію документів, копії, фотографії документів – паспортів, прав, свідоцтва про народження, візи тощо;

2. Фото білетів зі штрих-кодом;

3. Точний адрес і телефон;

4. Фотографії, на яких добре видно інтер’єр квартири;

5. Велику кількість інформації про батьків чи родичів;

6. Час, коли вас не буде вдома.

Цікавтесь, що саме переглядає ваша дитина

Радить: Ілля Хломов, член правління центру «Перехрестя», клінічний психолог

Популярні блогери на платформі YouTube не завжди відповідають очікуванням батьків, як ідеальні кумири: вони вживають нецензурну лексику, неполіткоректно жартують і показують поганий приклад. Іноді вони запускають челенджі з небезпечними трюками.

Потрібно виховувати в дітях критичність, змінювати їхнє власне «я», обговорювати, що ми бачимо, висловлювати дорослу думку.

Як дитина негативно сприймала б думку дорослих, вона всеодно відіграє важливу роль, особливо, коли в сім’ї є довірливі стосунки. Важливо не лишати дитину наодинці з інтернетом. Потрібно проявляти інтерес і обговорювати. Чому дитина хоче наслідувати того чи іншого блогера? Що її в ньому вражає?

Не засуджуйте дитину, а дайте інформацію

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)

 Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)

(наказ МОН № 1646 від 28.12.2019р.)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.
2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:
кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;
потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);
спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);
сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту», «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:

• замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

• неврівноважена поведінка;

• агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

• різка зміна звичної для дитини поведінки;

• уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;

• відлюдкуватість, уникнення спілкування;

• ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;

• занижена самооцінка, наявність почуття провини;

• поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;

• демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;

• схильність до пропуску навчальних занять;

• відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;

• депресивні стани;

• аутоагресія (самоушкодження);

• суїцидальні прояви;

• явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);

• намагання приховати травми та обставини їх отримання;

• скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття;
• пошкодження чи зникнення особистих речей;
• вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;

• наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;

• наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

• умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

• словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

• будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

• будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

• інші правопорушення насильницького характеру.

5. Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб’єкти реагування) є:

• служба освітнього омбудсмена;

• служби у справах дітей;

• центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

• органи місцевого самоврядування;

• керівники та інші працівники закладів освіти;

• засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

• територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.
6. Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
7. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:

• вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

• за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

• звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

• повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти
1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.
Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

• невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

• за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

• повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

• повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

• скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

III. Склад комісії, права та обов’язки її членів

1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.
Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.
2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.
Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п’яти її членів.
До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
3. Головою комісії є керівник закладу освіти.
Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.
Голова комісії визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник голови комісії.
У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.
У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.
4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.
5. Член комісії має право:

• ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;

• подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

• брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

• висловлювати окрему думку усно або письмово;

• вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

6. Член комісії зобов’язаний:

• особисто брати участь у роботі комісії;

• не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

• виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;

• брати участь у голосуванні.

IV. Порядок роботи комісії

1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.
2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

• законності;

• верховенства права;

• поваги та дотримання прав і свобод людини;

• неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);

• відкритості та прозорості;

• конфіденційності та захисту персональних даних;

• невідкладного реагування;

• комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);

• нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних».
3. До завдань комісії належать:

• збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви;

• розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

• оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

• визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;

• визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);

• моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

• надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;

• надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.
5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.
6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.
7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.
9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

• ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

• ставити питання по суті розгляду;

• подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.
11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

V. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти

1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:

• визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

• виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

• визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.

2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти ґрунтується на принципах:

• недискримінації за будь-якими ознаками;

• ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;

• партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;

• особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;

• розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;

• гендерної рівності;

• участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.

3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:

• створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;

• визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;

• підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);

• формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;

• заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (далі - План).
Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).
Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища в закладі освіти.
Заплановані заходи повинні:

• спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;

• мати вимірювані показники ефективності;

• залучати всіх учасників освітнього процесу.

План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.
Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.
5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:

• організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);

• організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;

• контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;

• розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:

• розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;

• розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;

• здатності попереджувати та розв’язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;

• відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов’язків, пов’язаних з участю в суспільному житті;

• здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;

• здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;

• здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв’язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;

• підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;

• створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

 Процедура подання учасниками освітнього процесу заяви або повідомлення про випадки булінгу (цькування) в школі

 
Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
 

Зразок заяви

Директору Сороківської гімназії Хоростківської міської ради Тернопільської області  Рижуку В.Р.  (прізвище, ім’я, заявника)   (соціальний статус заявника) Контактний телефон:________________________

Заява

                Прошу провести розслідування за фактами випадків булінгу (цькування)
____________________________.
       (прізвище, ім’я постраждалого)
Далі в заяві необхідно вказати особу або осіб, які вчинили цькування та описати  діяння, які полягають  у психологічному, фізичному чи іншому насильстві над особою і носять системний характер.
 
_________________                                                                                _______________
             (дата)                                                                                                                 (підпис)
                            
                                   Процедура розгляду заяви
 Після отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) директор:

• видає розпорядження про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб

• невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

• за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

• повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

• повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

• скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова. Засідання комісії є правомочним у разі участі в ньому не менш 2/3 її складу. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшості голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів, голос голови комісії є вирішальним.
Під час проведення засідання комісії, секретар веде протокол за формою згідно з додатком до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) .
Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.
Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.
Рішення комісії може передбачати:

• потреби сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах,

• заходи для усунення причин булінгу (цькування),

• заходи виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування),

• рекомендації для педагогічних працівників закладу.

• рекомендації для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування). 

Якщо комісія не кваліфікує діяння як цькування, а  постраждалий не згодний з цим, то він може звернутись із заявою до органів Національної поліції. 
 
Доведений випадок  булінгу тягне штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) або  громадські роботи від 20 до 40 годин – якщо цькування вперше. І від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин, якщо  дії вчинили повторно або знущалась група осіб. Якщо ці дії вчиняли малолітні або неповнолітні від 14 до 16 років, штраф заплатять батьки або особи, які їх  замінюють (50-100 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 20 до 40 годин).